Теорія прив’язаності, розроблена Джоном Боулбі і пізніше розширена Мері Ейнсворт, дає основу для розуміння того, як ранні стосунки з опікунами формують наше емоційне і соціальне розвиток. Тип прив’язаності, який ми формуємо в дитинстві, може суттєво впливати на наші стосунки протягом усього життя. У цій статті розглядаються чотири основних типи прив’язаності — безпечний, тривожно-залежний, уникальний і страхово-увімкнений — та їх вплив на стосунки в дорослому віці.

1. Безпечна прив’язаність

   Характеристики

   У людей з безпечним типом прив’язаності зазвичай були опікуни, які постійно були відгукливими та турботливими. Вони впевнені у своїй здатності формувати і підтримувати здорові стосунки і мають позитивний погляд на себе і інших.

   Вплив на стосунки

   Довіра і близькість: Безпечно прив’язані люди відчувають себе комфортно у близьких стосунках і довіряють своїм партнерам. Вони можуть спілкуватися відкрито і ефективно.

   Емоційна регуляція: Вони добре управляють своїми емоціями і підтримують своїх партнерів у цьому.

   Розв’язання конфліктів: Люди з безпечною прив’язаністю вирішують конфлікти конструктивно, прагнучи до розв’язання, а не до ескалації.

   Переваги

   Безпечна прив’язаність сприяє міцним, здоровим і тривалим стосункам. Люди з таким типом прив’язаності з більшою ймовірністю мають задовільні і стабільні партнерські стосунки.

2. Тривожно-залежна прив’язаність

   Характеристики

   Тривожно-залежні люди часто мали непослідовних опікунів, які інколи були турботливими, а інколи недоступними. Вони зазвичай мають негативне уявлення про себе і позитивне уявлення про інших, що призводить до залежності та постійної потреби в підтримці.

   Вплив на стосунки

   Потреба в підтвердженні: Вони часто шукають підтвердження і підтримку від своїх партнерів, побоюючись бути покинутими.

   Сильні емоції: Їх стосунки можуть бути позначені емоційними підйомами і спадами, викликаними тривогою через стабільність стосунків.

   Нав’язливість: Тривожно-залежні люди можуть ставати надмірно нав’язливими або власницькими, боячись втрати чи відкидання.

   Виклики

   Такий стиль прив’язаності може призвести до напруження у стосунках, оскільки партнери можуть відчувати себе пригніченими через постійну потребу в підтримці та увазі.

3. Уникаюча прив’язаність

   Характеристики

   У людей з уникальною прив’язаністю часто були опікуни, які були емоційно недоступними або неотзивчивими. Вони розвивають позитивний погляд на себе, але негативний погляд на інших, що призводить до переваги незалежності і самостійності.

   Вплив на стосунки

   Емоційна дистанція: Вони схильні зберігати емоційну дистанцію зі своїми партнерами, цінуючи незалежність більше, ніж близькість.

   Уникання уразливості: Люди з уникальною прив’язаністю можуть уникати обговорення емоцій або глибших проблем, побоюючись уразливості.

   Небажання брати на себе зобов’язання: Вони можуть не поспішати повністю віддаватися стосункам, часто ставлячи особисті цілі вище потреб у стосунках.

   Виклики

   Цей стиль прив’язаності може призвести до труднощів у формуванні глибоких, значущих зв’язків. Партнери можуть відчувати себе залишеними або неважливими через емоційну дистанцію.

4. Страхово-увімкнена прив’язаність

   Характеристики

   У людей з страхово-увімкненою прив’язаністю часто були опікуни, які одночасно були джерелом комфорту і страху, що призводило до плутанини і амбівалентності. Зазвичай вони мають негативне уявлення як про себе, так і про інших, що призводить до страху і недовіри у стосунках.

   Вплив на стосунки

   Змішані сигнали: Вони можуть посилати змішані сигнали, одночасно прагнучи до близькості і відштовхуючи партнерів.

   Страх відкидання: Люди, схильні до страху і уникання, дуже чутливі до відкидання і можуть емоційно відстранятися, щоб захистити себе.

   Труднощі з довірою: Їм важко довіряти іншим, і їм може бути важко покладатися на них.

   Виклики

   Такий стиль прив’язаності створює буремну динаміку стосунків, оскільки партнери можуть бути збентежені поведінкою «тягни-штовхай» і мати труднощі з побудовою довіри і стабільності.

Зцілення і трансформація стилів прив’язаності

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

КПТ може допомогти людям визначити і кинути виклик негативним моделям мислення і поведінки, пов’язаним з небезпечними стилями прив’язаності. Методи включають:

Когнітивна реструктуризація: зміна негативних переконань про себе і інших для сприяння більш здоровим стосункам.

Поведінкові експерименти: тестування нових, позитивних моделей поведінки у стосунках для зміцнення впевненості і довіри.

Схема-терапія

Схема-терапія спрямована на глибоко вкорінені моделі, сформовані в дитинстві. Вона поєднує елементи КПТ з іншими терапевтичними підходами для зцілення ранніх неадаптивних схем. Методи включають:

Виявлення і розуміння схем: розпізнавання ранніх неадаптивних схем, які управляють поведінкою прив’язаності.

Переписування: переосмислення і зміна болісних спогадів дитинства з метою зміни їх емоційного впливу.

Обмежене повторне виховання: забезпечення підтримуючих терапевтичних стосунків для задоволення невдоволених емоційних потреб.

Практичні кроки для покращення прив’язаності

Самосвідомість: поміркуйте про свій стиль прив’язаності і про те, як він впливає на ваші стосунки. Ведення щоденника може допомогти визначити закономірності і тригери.

Відкрите спілкування: практикуйте чесне і відкрите спілкування зі своїм партнером про свої потреби і страхи.

Побудова довіри: займайтеся діяльністю, яка зміцнює довіру і близькість, наприклад, проводьте час разом і виявляйте постійну підтримку.

Зверніться за терапією: розгляньте можливість роботи з терапевтом, який пройшов підготовку в області когнітивно-поведінкової терапії або схема-терапії, для вирішення і зцілення проблем, пов’язаних з прив’язаністю.

Розуміння чотирьох типів прив’язаності і їх впливу на стосунки може надати цінну інформацію про нашу поведінку і динаміку стосунків.

Освідомлюючи свій стиль прив’язаності і приймаючи заходи для усунення небезпечних моделей, ми можемо